Ще раз про гостинність. Приїхав до Наді Коломієць десь о 10 ранку, і тут мене вже чекали свіжоспечені сирники з вишеньками і шоколадом. Чи не наївсі? Ось тобі печена курка… ще щось? Можливо греча, рагу? Добре!... Такі собі два дні морального розкладання. А потім ще під’їхав Джаянт Тім та Андрій Шапошніков. Не знаю як, але Наді вдалося нагодувати велосипедне стадо на 5 голів, і все це поєднувати з організаторськими справами. Дякую за гостинність, було дуже круто)
ЛКУ. Трасса вже декілька років майже без змін. Та ж рівнина, та сама силова секція. Навіть прикатувати нічого не довелося… чи то рівень технічності підвищується, чи все по пам’яті.
У день старту на розминці відчуваю, що ноги не мої: в підйом навіть на незначній швидкості починають боліти. А боліти вони в принципі не можуть, бо ж готувався до цього старту 3 тижні. Скоріше за все я просто не достатньо розім’явся. Продовжую готуватися: як завжди перевірка Равена, себе та запуск страви.
Гінка.
Передстартова побудова учасників і старт. Намагаюся поберегтися, та перші кілометри гонки проводжу на колесі. Перед першим спуском перебираюсь у лідери, але не на довго, на наступному підйомі мене обжинають Сімаха та Сєрік. На прикінці кола стає зрозумілим що сьогодні епік батлу не вийде. Відчуття що були на розминці повторюють під час гонки, ноги горять навіть на рівнині, а на підйомах заговорив французькою лексикою, я просто очманів з ситуації. Мабуть як би не спуски, до подіуму не доїхав.
На якомусь крузі перед дроповим спуском був ліктьовий файт з Сєріком, але все обійшлося ніхто не впав та не обіймав дерева, позиція також не втрачена. На спуску трохи засвітив, на підйомі – втратив. Щоб втримати друге місце, останні кола доводилось просто терпіти. Якщо б це було тренування я б після першого кола поїхав додому, але тут треба було відстоювати місце.
Так і заїхав на другій позиції. Сімаха – перший, я – другий, Сєрік здобув третє місце. Самопочуття гірше ніж після 6-годинного тренування. Можливо це перетренування, або пропущенні тренування напередодні, а можливо все разом.
Сподобалось після гоночне меню: фініки та ізюм, у спеку значно краще ідуть, ніж пісочне печево, їх легше ковтати та відновлюють вони ефективніше.
На змаганнях не лише здобуваються медалі та куються чемпіони, це також місце де будуються сім’ї . Мої вітання Ганні та Дмитру!:-)
Наша команда знову здобула перше місце за підсумками етапу.
Дякую організаторам за івент. Фотографам також дякую, без вас не було б: «пропаганда здорового способу життя та велосипедного спорту серед широких верств населення», приходьте ще:). Також всім хто підтримвав. І як завжди компанії Velotreet за постійну технічку підтримку.
До зустрічі на кручах!
Комментарии